Розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, а також формування ключових компетентностей - комунікативної та читацької - це одна з основних цілей навчання здобувачів освіти в початковій школі.

Сучасні діти живуть в інформаційному суспільстві і на них постійно впливають медіа. Більшість другокласників вже активно користуються комп'ютерами і різноманітними ґаджетами. Дорослі намагаються контролювати прогулянки дітей інтернетом і мріють, що колись вони зможуть вільно і безпечно ним користуватися. Отже, формування медіаграмотності учнів є одним з важливих завдань сучасної середньої освіти і формування нових елементів організаційної культури гімназії.

Типові освітні програми з української мови містять змістову лінію «Досліджуємо медіа». Дітям складно відрізняти фантазію від реальності, вони вірять тому, що бачать і чують, наприклад, рекламним повідомленням в інтернеті, які спонукають їх до спонтанних дій. Діти довіряють вигаданим персонажам чи людям, яких бачать на екрані. Це робить їх особливо вразливими до негативних думок.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного опанування комунікативного медіасередовища. При ознайомленні з медіапродуктами важливо, щоб діти не вивчали суху теорію, а спробували на практиці відчути та проаналізувати медіа. Зокрема, вчилися розпізнавати того, хто його створив, визначати, з якою метою створено контент, чи можна довіряти цьому медіа, оцінити свої враження.

Прикладом такого навчання є урок проведений вчителькою початкових класів Аллою Фурсовою у 2 класі. Під час цього уроку учні вчилися не лише аналізувати прості медіапродукти під керівництвом вчительки, але й створювати власні. Коли діти розробляють власні проєкти, вони теж мають відповідати на питання, але вже з точки зору автора.

Надалі на уроках учні можуть переглядати, порівнювати, аналізувати обговорювати різні медіа, спираючись на власний досвід та підтримку вчительки. Так вони стають більш досвідченими їх користувачами. 

Наочним називається таке навчання, при якому уявлення та поняття формуються в учнів на основі безпосереднього сприйняття досліджуваних явищ або за допомогою їх зображень. Наочне навчання є одним з найважливіших методичних прийомів, потужним активізатором навчальної діяльності, застосування якого допоможе вчителю досягти високих результатів.

Одним з прикладів такого навчання є відеосюжет в якому Ви можете переглянути основну частину уроку  історії України з теми «Спроби економічних реформ в Україні в 1953-1964 роках», який провів вчитель історії Андрій Марківський в 11 класі.

Під час цього уроку в учнів, засобами візуальних картинок періоду "Відлиги", вчителем формується уявлення і система знань про економічний розвиток України (на прикладі автомобіля «Запорожець») і соціальний стан населення (на прикладі панельного багатоквартирного будинку) того часу, визначаються результати проведених реформ. Під час такого навчання діти аналізують й осмислюють об'єкти зображені на картинках, співвідносять їх з вже наявними у них знаннями, формують у свідомості образи тогочасної дійсності.

Передує уроку коротка характеристика методу наочного навчання історії викладена  в схемах і картинках. 

Дистанційне навчання - це час викликів, спроб і помилок, успіху і невдач і, звичайно, опанування нового рівня викладання предмету. Під час дистанційного навчання вчителька зарубіжної літератури Ірина Кашперук оволоділа сучасним і найпопулярнішим видом сучасного навчання - відеоуроком.

Саме такий урок був проведений з учнями  5 класу на тему: «Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв'язок із біографією письменника та життям Англії «Вікторіанської доби», під час якого здобувачі освіти познайомилися із життям і творчістю письменника, історією створення повісті-казки «Аліса в Країні Див», дізналися про прототипа головної героїні твору, поглибили свої знання про зв'язок повісті та літературної казки, вивчили нове теоретико-літературознавче поняття «фантастика». На основі цього учні виявили фантастичні елементи у творі Льюїса Керролла, що сприяло формуванню в них ключових і предметних компетентностей.

Урок проведений у формі кроссенсу розвивав логічне та критичне мислення, творчу уяву та фантазію дітей і викликав інтерес до творчості письменника.

Підвищення ІКТ-компетентності вчителя - один зі складових елементів  Стратегії розвитку закладу середньої освіти. На його реалізацію витрачаються значні ресурси. Одним з прикладів реалізації цього напрямку роботи і формування нової організаційної культури є залучення учителів гімназії до участі у навчально-тренінгових заняттях, які проводяться в гімназії на постійній основі в межах річного плану роботи.

З кожним роком зростає потреба в знаходженні ефективних засобів навчання, які допоможуть підвищити викладання навчального матеріалу, зацікавити учнів, покращити їх мотивацію до вивчення предмета, стимулювати розумову діяльність і розвивати творчий потенціал. Одним із таких сучасних електронних освітніх засобів є інтерактивний мультимедійний плакат «Живі" картинки, за допомогою якого дидактичні матеріали подаються у вигляді інтерактивних елементів - графіки, тексту, звуку, відео.

Вчителька інформатики Мирослава Майданович покаже, як вчителям нашого закладу так і всім хто переглядатиме відео, як за допомогою сервісу "ThingLink"  можна підготувати різні освітні дидактичні матеріали для уроків і виховних заходів.

Сервіс створення «живих" картинок допоможе вчителю та учням у реалізації проєктів (індивідуально і в групах); надасть можливість в одній картинці поєднати знання з різних навчальних дисциплін (здійснити інтеграцію предметів); забезпечити високий рівень наочності під час вивчення нового матеріалу або при повторенні; ефективно провести узагальнення вивченого навчального матеріалу з теми (наприклад, блок - дати, блок - терміни, блок - особистості) та створити сприятливі умови для самостійної роботи здобувачів освіти (дистанційне навчання).